Технологія супроводження Internet-серверу баз даних НБУВ » ДНН.су Дослідження Нової Науки - наукові роботи, дисертації, монографії, статті, реферати та автореферати українською мовою

Навігація

Друзья

Пошук

Технологія супроводження Internet-серверу баз даних НБУВ

14 серпня 2009

Увага! У вас немає прав для перегляду схованого тексту.

Арина Бурсук

Технологія супроводження Internet-серверу баз даних НБУВ

Internet-сервер, або Web-сервер (WWW – World Wide Web, всесвітня павутина), – електронне інформаційне сховище, в якому на основі технології гіперсередовища зберігаються та надаються користувачам сторінки WWW, що містять різноманітні відомості за певними напрямами знань.
Робота з документами сервера здійснюється за допомогою спеціалізованих програм-браузерів і гіпертекстового протоколу передачі. На Internet-сервері НБУВ як загальне програмне забезпечення використовується операційна система Windows NT, безпосередньо для серверу – програма Microsoft Internet Server. Web-технології дозволяють створювати HTML-сторінки, що висвітлюють інформацію на екран та передають усі функції обробки даних Web-браузеру, котрий, у свою чергу, звертається до СУБД.
Internet-сервер НБУВ виконує обробку запитів до СУБД і являє собою тип серверів БД. Технічну та інформаційну підтримку забезпечують фахівці Центру комп’ютерних технологій (ЦКТ). Internet cприяє ефективності використання бібліографічної продукції через надання абонентам можливості послуговуватися електронними версіями різноманітних інформаційних матеріалів.
Основною метою при створенні Internet-серверу НБУВ було забезпечення оперативного та ефективного доступу до реальних бібліографічних ресурсів, передусім до ЕК.
Виставлені на Internet-сервері Бібліотеки ІР відбиті сукупністю бібліографічних БД та взаємопов’язаними HTML-сторінками. Основну частину цих ресурсів становлять ЕК, покажчики, повнотекстові бази, електронні версії ряду пам’яток східнослов’янської писемності й українського друку, різноманітні дані про Бібліотеку – загальним об’ємом близько 1 GB. Окрім власних, на бібліотечному сервері є підбірки посилань на деякі ресурси Internet, які можуть бути корисними та становити інтерес для широкого кола споживачів – від фахівців бібліотечної справи й науковців до студентів і пересічних читачів.
Програмне забезпечення – це пакет прикладних програм CDS/ISIS, створений відділом бібліотечних, архівних і документальних служб UNESCO 1994 року й розвинутий ДПНТБ Росії.
Докладніше зупинимося на ресурсах, організованих як БД CDS/ISIS.
Загальний каталог (надходження з 1994 р.). Кількість записів близько 83 тис. Призначення – бібліографічний пошук документів (монографій, багатотомних видань, дисертацій та авторефератів дисертацій), що надходили до книгозбірні, починаючи з 1994 р. Актуалізація – щотижня (в середньому 300 записів). Бібліографічний запис проводиться мовою оригіналу документа. Пошукові елементи – автори творів друку, слова з назв видань і найменувань колективних авторів (організацій, конференцій), рік видання, розділи й індекси рубрикатора НБУВ.
Каталог дисертацій (надходження з 1993 р.) – база DIS. Формується з загального каталогу. Кількість записів – 16 тис. Призначення – бібліографічний пошук дисертацій, що надходили до книгозбірні, з 1993 р. Актуалізація – щотижня. Бібліографічний запис здійснюється мовою оригіналу документа. Пошукові елементи – автори дисертацій, слова з назв праць і найменувань організацій, де дисертації захищалися, рік захисту, галузі науки й шифри спеціальностей наукових працівників.
Каталог авторефератів дисертацій (надходження з 1993 р.). Формується з загального каталогу. Кількість записів – близько 20 тис. Призначення – бібліографічний пошук авторефератів дисертацій, що надходили до НБУВ, починаючи з 1993 р. Актуалізація – щотижня. Бібліографічний запис здійснюється мовою оригіналу документа. Пошукові елементи – автори дисертацій, слова з їх назв і найменувань організацій, де ці дисертації захищалися, рік захисту, галузі науки й шифри спеціальностей наукових працівників.
Реферати наукових видань України (надходження з 1998 р.). Кількість записів – близько семи тис. БД – це основа підготовки до друку УРЖ «Джерело», який з 1999 р. виходить щоквартально в трьох серіях. Призначення – розкриття змісту української наукової літератури (монографій, багатотомних видань, збірників наукових праць, матеріалів конференцій, авторефератів дисертацій, препринтів), що одержувала книгозбірня, починаючи з четвертого кварталу 1998 р. Бібліографічний опис здійснено мовою оригіналу документа; реферати – переважно українською мовою. Актуалізація – щомісячно. Пошук у БД ведеться за авторами публікацій, редакторами та укладачами творів друку; словами з назв видань і текстів рефератів; вищезгаданими серіями й тематичними розділами; назвами журналів, роком видання.
Банк авторефератів дисертацій (надходження з 1998 р.) охоплює 1,2 тис. записів про автореферати дисертацій, захищених в Україні з 1998 р. Запис містить анотацію дисертаційної роботи та Internet-адресу повного тексту автореферату, який зберігається на жорсткому диску бібліотечного сервера в окремому заархівованому файлі і має власне унікальне ім’я. Зберігання повних текстів в архівних форматах дозволяє тримати в дисковому просторi численну кiлькість документiв і значно прискорити їх передачу комп’ютерними мережами.
Пошукові елементи – автори, слова з назв та текстів анотацій дисертацій і найменувань організацій, де відбувалися їхні захисти, рік друкування автореферату, галузі науки і шифри спеціальностей наукових працівників. Після віднаходження потрібного документа та ознайомлення з його анотацією можна отримати з окремого заархівованого файлу повний текст автореферату, який відповідає поданому автором дисертації у ВАК України оригіналу.
Картотека видань СРСР¬–СНД. Містить 830 тис. бібліографічних описів монографій, багатотомників і авторефератів дисертацій, надрукованих у 1980–1996 рр. на території СРСР–СНД. Пошук у картотеці здійснюється за авторами публікацій, редакторами та укладачами творів, за словами з назв видань і найменувань колективних авторів, за тематичними розділами, роком видання.
Формат записів у перелічених базах відповідає ГОСТ 7.1-84 «Библиографическое описание документов. Общие требования и правила составления», ДСТУ 3578-97 «Формат для обміну бібліографічними даними на магнітних носіях» і міжнародному комунікативному формату UNIMARC. Дотримання вимог щодо нормативно-методичних матеріалів — необхідна умова забезпечення сумісності вітчизняних ЕК, бо нехтування міжнародними правилами бібліографічного опису унеможливлює доступ до електронних бібліотечних ресурсів по глобальних комп’ютерних мережах.
У всіх базах розташовано розвинений довідково-пошуковий апарат. HTML-сторінка сервера з переліком основних ресурсів наведена на рис. 2.
На сьогодні основним завданням інформаційної підтримки сервера НБУВ є поточне поповнення існуючих БД. Формування внутрішнього зведеного ЕК НБУВ відбувається через програмні засоби системи ALLEGRO у відділі каталогізації, підтримка БД на Internet-сервері Центру комп’ютерних технологій – засобами пакету CDS/ISIS (версія WWW) у WIN-форматі, а їх попереднє поточне поповнення – засобами пакету CDS/ISIS (версія DOS).
Враховуючи вищезазначене і практичний досвід, розглянемо послідовність технологічних етапів інформаційної підтримки Internet-серверу НБУВ.
Етап I. Вивантаження порції поточних надходжень книг з ЕК системи ALLEGRO провадиться щотижня на комп’ютері відділу каталогізації, після чого два файли в текстовому форматі, в DOS-кодировці записуються на дискету, призначену для транспортування даних до Центру комп’ютерних технологій, на обладнанні котрого відбувається подальша робота.
Етап II. Конвертація отриманих даних до формату ISO-2709 за допомогою програми Fangorn. Для наступної обробки даних у CDS/ISIS використовують формат SSO-229. Перекодування інформації у WIN-формат здійснюється за програмою PRCODES. Отриманий вихідний файл містить записи нових надходжень, структура яких уже відповідає вимогам СDS/ISIS.
На наступних етапах використовується пакет CDS/ISIS (DOS-версія).
Етап III. БД, в якій розташовано основний каталог, має назву CTG. Файл нових надходжень розміщуємо у відповідній директорії пакету CDS/ISIS, програмними засобами якого імпортуємо цей файл у базу CTG, провадимо її сортування та інвертування. Після цього вона вже містить відсортовані попередні та записи нової порції і вважається сформованою і підготовленою для роботи в Internet-сервері.
Етап IV. Директорія, де розміщені файли бази основного каталогу, архівується програмою WINRAR, що суттєво зменшує довжину файла. Отриманий архів по локальній мережі за протоколом ftp відправляємо на комп’ютер Internet-серверу, де архівний файл розархівовується програмою WINRAR у потрібну директорію.
Етап V. Формуємо каталог авторефератів (база AVT), звідки робимо вибірку всіх складників, використовуючи відповідний пошуковий запит. Обнульовуємо базу AVT, імпортуємо туди вибрані записи, проводимо її інвертування, після чого вона вважається повністю сформованою для Internet-серверу.
Етап VІ. Повторюємо функції етапу ІV, щo вміщує файли бази авторефератів, для директорії.
Етап VIІ. Формуємо каталог дисертацій (база DIS). Усі дії аналогічні етапу V для бази AVT, змінюються тільки пошуковий запит та відповідні назви вихідних файлів і директорій.
Етап VIІІ. Виконуємо архівування та передачу архіву до Internet-серверу, тобто повторюємо функції етапу ІV для директорії, де розміщено файли бази DIS.
У цілому сформульовані І–VIІІ етапи технологічного циклу аналогічні і для бази рефератів наукових видань та банку авторефератів дисертацій (повнотекстова база), тільки, на відміну від щотижневого поповнення інших баз, виконуються щомісяця.
Користувачам Internet доступ до всіх БД сервера забезпечується засобами пакету CDS/ISIS (версія WWW) і програмою Microsoft Internet Server.
Крім перелічених БД, до ІР Internet-серверу входять бібліографічні списки щотижневих надходжень за останні 1-2 місяці та абетковий покажчик журналів, які отримуються Бібліотекою з 1994 р. Значну частину її постійних читачів, зауважимо, цікавить саме ця інформація.
Записи, як і в каталожних картках, подано в інформаційному форматі. Масиви бібліографічних записів нових надходжень структуровано за тематичною ознакою. Впорядкування відбувається за індексами рубрикатора НБУВ, а в рамках одного індексу – за алфавітом авторів або назв.
Ці ресурси на Internet-сервері відбиті відповідними взаємозв’язаними HTML-сторінками, чия інформаційна підтримка полягає передусім в їх редагуванні засобами програми «HTML Writer» (з використанням будь-якого текстового редактора). Далі всі оновлені HTML-сторінки архівуються, архів передається до Internet-серверу. Редагування та архівування HTML-сторінок є ІХ етапом у технологічному циклі підтримки сервера.
Підкреслимо, що створення й зберігання архівних файлів є обов’язковою загальною функцією для всіх складників ІР сервера, – інакше всі трудовитрати попередніх етапів можуть виявитися марними.
Етап Х. Створення резервних копій на змінних носіях є обов’язковим у технологічному циклі для всіх ІР Internet-серверу, бо жорсткий диск не в змозі забезпечити надійного збереження інформації. Крім того, ІР, незафіксовані на довготривалих електронних носіях, не передаються до загальних бібліотечних фондів, тому не вважаються документними ресурсами. Нагадаємо, що організація довготривалого зберігання електронних фондів дуже актуальна функція Бібліотеки.
У Центрі комп’ютерних технологій для створення одиниці довготривалого збереження отриманої інформації використовується CD-ROM (ємність 650 MB). Запис архівних файлів на CD-ROM відбувається щомісяця за допомогою пристрою CD-ROM. Названий процес досить тривалий, більше того, зберегти дані можна тільки одноразово. Проте відносно невисока ціна даного пристрою і сумісність із CD-ROM роблять цей вибір для умов Бібліотеки досить прийнятним.
Для щотижневого проміжного резервування отриманих архівів використовується SparQ-носій (ємність 1 GB).
Нагадаємо, що ринок змінних носіїв регулярно поповнюється досконалішими пристроями, тому слід передбачити етап перезапису інформації із застарілих носіїв на сучасніші.
Підсумовуючи викладене, зазначимо: технологічний процес інформаційної підтримки Internet-серверу досить трудомісткий, потребує знань новітніх ІТ та відповідного технічного оснащення, але в результаті досягається якісно новий рівень інформаційно-бібліотечного забезпечення потреб читачів Бібліотеки.

1. Чекмарьов А. О., Костенко Л. Й., Павлуша Т. П. Нацiональна система елекронних бiблiотек. – К., НБУВ. – 1988. – 32 с.
2. Костенко Л. Й. Використання Internet у бібліотеках // Бібл. вісн. – 1999. – № 2. – С. 6–10.
3. Рэм Тэккет Серверы баз данных для WEB. // Сети: Глобальные сети и телекоммуникации. – Network World. – 1997. ¬– № 1. – 70 с.