Використання комп’ютерної техніки » ДНН.су Дослідження Нової Науки - наукові роботи, дисертації, монографії, статті, реферати та автореферати українською мовою

Навігація

Друзья

Пошук

Використання комп’ютерної техніки

14 серпня 2009

Увага! У вас немає прав для перегляду схованого тексту.

Ірина Багрій, Людмила Головіна, Лілія Савицька

Використання комп’ютерної техніки

Ведення каталогів, як і їх оформлення, – один із традиційних видів бібліотечної роботи. Одним з його елементів є створення каталожних етикеток. Спершу вони писалися “від руки”, потім – протягом довгого часу – друкувалися на машинці. З широким запровадженням в усі сфери життя електронно-обчислювальної техніки виникла думка скористатися її можливостями для оформлення систематичного каталогу (СК) НБУВ.
Основна ідея полягала у використанні бази даних “Рубрикатор НБУВ” (робочі таблиці бібліотечної класифікації, що відображають структуру та ступінь деталізації електронної версії генерального СК (ГСК) НБУВ). Тобто, вводячи рубрики один раз, багаторазово їх застосовувати, виводячи для друку не тільки при роботі з текстами розділів Рубрикатора НБУВ (РНБУВ), а й на етикетки та роздільники.
Причому, якщо створення каталожних етикеток за допомогою комп‘ютера вийшло вдалим, то оформлення роздільників виявилося проблематичним (картон як матеріал через свою товщину не є придатним для багатьох принтерів), але привабливим. Теж саме “привабливо, але неможливо” справедливо щодо табличок на шафах СК: їх матеріал – пластик – взагалі не підходить для друку на принтері.
Нашим завданням було: сприяти повнішому виявленню змісту, а також підвищенню ефективності пошуку інформації в каталозі. На меті ми мали виразно та просто подати пошуковий матеріал.
Як відомо, завдяки логічності, ступінчастій структурі, наочності оформлення, СК – один з найактивніших засобів пропагування знань, досягнень науки, підвищення інтелектуального рівня читача. Тому до його зовнішнього оформлення висуваються певні вимоги.
Каталожні шафи у СК розміщені відповідно до структури РНБУВ, оформлені написами, на яких вказано назву галузевого відділу.
Каталожні шухляди кожного галузевого відділу пронумеровані на етикетках зліва – направо; згори – вниз. Їхня нумерація є суцільною. На кожній каталожній шухляді розміщено етикетки із зазначенням індексів і найменуванням рубрик, представлених у ній. Якщо в шухляді велика кількість рубрик, на етикетці вказуються основні. Для полегшення пошуку основні поділи кожного відділу оздоблені кольоровими етикетками.
<…>
Етикетка – це прямокутний аркуш паперу розміром 4,5 см х10 см, вставлений у рамку, що зводить його “корисну площу” до 3,5 см х 9,2 см (рис. 1). Інформативність етикетки, як і усього наочного оформлення, залежить від правильності вибору розміру та шрифта надписів, кольору, матеріалу. Довгочасність її існування може збільшити ламінування.
Отже, ми мали на меті: по-перше, сфокусувати увагу шукача саме на конкретній етикетці (насамперед, запобігаючи безладному біганню його погляду по усьому масиву), поліпшити та прискорити сприйняття ним змісту тексту етикетки. Задля цього ми намагалися дотримуватися таких вимог:
1) графічні елементи оформлення мають відповідати змісту, як єдина з ним вербально-візуальна система;
2) текст не повинен втомлювати очі;
3) кожна етикетка має являти собою “пошукове ядро”, тобто сприйматися конкретно, одразу та цілком;
4) дотримання законів естетики й ергономіки.
За основні елементи оформлення було використано текстові шрифти та, як експеримент, піктограми.
Слід зазначити також специфіку тексту: складається з однієї або кількох окремих тематичних рубрик РНБУВ, котрі можуть бути або рівнозначними, або ієрархічно підпорядкованими. Кожна з них може складатися з одного чи кількох слів або речень. Природно, є рубрики, набрані в один рядок, у два, в три та більше. Переважно це залежить від кількості слів у ній. Перед нами стояло завдання забезпечити максимальну виразність кожної етикетки, використовуючи засоби архітектоніки, шрифтів (кегля, насиченості, нахилу, щільності тощо).
Принципово новим елементом оформлення етикеток стало використання піктограм (або рисунків). Ідея їх застосування виникла з такої банальної для великих СК ситуації, як уставлення шухляди після роботи з нею не на своє місце, що може спричинити її довготривалі та клопіткі пошуки. Застосування піктограм – це на сьогодні надзвичайно поширений прийом підвищення інформативності, покращення сприйняття та ефективності орієнтації в сучасних довідкових виданнях, інтерактивних комп’ютерних пакетах, рекламних виданнях тощо. До речі, зараз в Internet можна знайти багато наборів піктограм і рисунків, які пропонуються для вільного комерційного та некомерційного використання у друкованій продукції і як елементи промислового дизайну. Крім того, в обігу є найрізноманітніші CD–ROM, що теж містять піктограми, спеціально призначені для вільного вжитку (наприклад, CD–ROM, які було застосовано при оформленні СК, входять у комплект Corel Ventura).
Піктограми як сучасні графічні елементи вдало доповнюють зміст пошукового бібліотечного матеріалу, надають можливість його виразнішого сприйняття як засіб концентрації уваги шукача, підвищують естетичну привабливість каталогу. Рисунки по-новому формують образ етикетки, її “обличчя”, прикрашають її, причому завдяки своїй специфіці, наочності, значною мірою, сприяють підвищенню ефективності пошуку в каталозі, адже відомо, що через органи зору сприймається 70–95 % інформації. Головними вимогами до піктограм були їх схематичність, простота та точність графічного розкриття смислу, виразність і зрозумілість.
З практики, оптимальним місцем їх розташування було обрано ліву сторону етикетки. Саме таке взаєморозташування словесного та візуального елементів при бібліотечно-каталожному пошуці сприймається найгармонійніше. Розміри або стиль рисунку не є фіксованими для кожного розділу. Більше того, зміст деяких розділів СК (одночасно охоплююють декілька галузей знань) можуть розкривати одразу кілька піктограм.
Окрім ГСК, за допомогою комп’ютера було оформлено етикетки і для Зведеного каталогу зарубіжних книг, які надходять до установ НАН України, Систематичного покажчика до алфавітного каталогу періодичних видань і видань, що продовжуються, розпочато роботи з оформлення СК книг, надрукованих латинським шрифтом, і СК дисертацій. Два останніх потребували окремого елементу дизайну, оскільки для його розділів логічно застосовувати піктограми з відповідних розділів ГСК. Цим елементом став рядок тексту вгорі етикетки, оформлений виворіткою.
Таким чином, застосування засобів комп‘ютерної техніки, з одного боку, полегшило оформлення СК як один із видів їх ведення, а з іншого, – змінило зовнішній вигляд самих СК, що, в свою чергу, посприяло концентрації шукачевої уваги і, тим самим, підвищило ефективність використання СК НБУВ як величезного пошукового масиву.

1. Дьомін О. А. Наочність як засіб активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів аграрного вузу: Автореф. дис... к. п. н.: 13. 00. 04 / Нац. аграр. ун-т. – К.,1997. – 25 с.
2. Каталоги Центральной научной библиотеки: Справочник / Сост.: А. П. Дараган, М. Я. Каганова. – К.: Наук. думка, 1981. – 78 с.
3. Кучинскас. П. Право и дизайн. – Вильнюс: Минтис, 1987. – 204 с.
4. Основные документы отдела систематизации ЦНБ АН УССР / АН УССР, ЦНБ АН УССР; Отв. ред.: Ф. З. Шимченко; Сост.: А. П. Дараган и др. – К., 1985. – 173 с.
5. Руубер Г. О закономерностях художественного визуального восприятия. Таллинн: Валгус, 1985. – 344 с., ил., 12 л. ил., 22 см.
6. Систематический каталог: Практическое пособие / Гос. б-ка СССР им. В. И. Ленина; Сост. Э. Р. Сукиасян. – М.: Кн. палата, 1990. – 181 с.
7. Эйдельман. Б. Ю. Библиотечная классификация и систематический каталог: Учеб. пособие для библ. фак. ин-тов культуры. – М.: Книга, 1977. – 311 с.
8. Эко У. Отсутствующая структура. Введение в семиологию / Пер. с итал. – СПб.: ТОО ТК “Петрополис”, 1998. – 432 с.
9. Corel Ventura. – Ottawa, Ont.: Corel Corporation, 1993. – 344 p.: ill. + pril. (2 CD–ROM).
10. Доморацкий В.П., Белоконенко М. В. Наглядность в работе библиотеки: системный подход. – М.: Либерея, 1999.