СОЦІАЛЬНА ДЕРЖАВА: ПИТАННЯ ТЕОРІЇ І ШЛЯХИ ЇЇ СТАНОВЛЕННЯ » ДНН.су Дослідження Нової Науки - наукові роботи, дисертації, монографії, статті, реферати та автореферати українською мовою

Навігація

Друзья

Пошук

СОЦІАЛЬНА ДЕРЖАВА: ПИТАННЯ ТЕОРІЇ І ШЛЯХИ ЇЇ СТАНОВЛЕННЯ

2 серпня 2009

Увага! У вас немає прав для перегляду схованого тексту.

НАЦІОНАЛЬНА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ
імені ЯРОСЛАВА МУДРОГО

Яковюк Іван Васильович
УДК 340.0

СОЦІАЛЬНА ДЕРЖАВА: ПИТАННЯ ТЕОРІЇ
І ШЛЯХИ ЇЇ СТАНОВЛЕННЯ

Спеціальність: 12.00.01. – теорія та історія держави
І права; історія політичних
та правових вчень

АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Харків - 2000

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі теорії держави і права Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник - кандидат юридичних наук, доцент
ТКАЧЕНКО Володимир Данилович, завідувач
кафедри теорії держави і права Національної
юридичної академії України імені Ярослава Мудрого

Офіційні опоненти: академік Академії правових наук України,
доктор юридичних наук, професор
КОПЄЙЧИКОВ Володимир Володимирович,
професор кафедри теорії держави і права
Національної академії внутрішніх справ України;
доктор юридичних наук
ЗАЄЦЬ Анатолій Павлович, перший заступник
Керівника Науково-експертного управління
Секретаріату Верховної Ради України

Провідна установа – відділ теорії держави і права Інституту держави
І права імені В.М. Корецького НАН України

Захист відбудеться "_26__"_травня 2000 р. о __13__годині на засіданні спеціалі-зованої вченої ради Д 64.086.02 в Національній юридичній академії України імені Яросла-ва Мудрого (61024, м. Харків, вул. Пушкінська, 77)

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національної юридичної академії імені Ярослава Мудрого (61024, м. Харків, вул. Пушкінська, 77).

Автореферат розісланий "22" квітня 2000 р.

Вчений секретар
спеціалізованоївченої ради Гончаренко В.Д.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. В умовах сьогодення особливої ак-туальності на-буває дослідження умов і тенденцій розвитку державності в Україні, як складовій частині європейського співтовариства, і особливо розвитку теоретичної концепції демократичної, соціальної правової дер-жавності. Необхідно узагальнити і перевірити можливості вико-ристання в Україні кращих результатів, які були отримані теорією і перевірені прак-тикою в процесі визначення змісту і методів діяльності держави, її оптимальної форми в різних країнах.
Особливий інтерес для науковців в цій концепції становить така її складова, як соціа-льна держава. Вона не може бути віднесена до числа аксіоматичних і незаперечних харак-теристик державності. Одна з важливих перешкод цьому - невизначеність поняття "соціа-льна держава". Хоча як фундаментальний принцип конституційного ладу вона закріплена більше ніж в 10 конституціях країн Європи, серед науковців досі існують розбіжності в питаннях визначення її змісту, притаманних їй принципів і виконуваних функцій, співвід-ношення з традиційними конституційними засадами.
Актуальність дослідження соціальної держави для вітчизняної науки випливає як із конституційного закріплення за Україною означеного статусу, так і з таких обставин. По-перше, на відміну від "правової" поняття "соціальної держави" не розглядалося радянсь-кою юридичною наукою навіть з позиції його критики. Це обумовлює його новизну, про-блематичність і нерозробленість. По-друге, очевидним є те, що західно-європейська мо-дель державності не може автоматично втілюватись в Україні, не зазнавши попереднього критичного аналізу. Необхідність його проведення пов'язана як з відсутністю загальних для постсоціалістичних і західних країн умов і закономірностей становлення соціальної держави, так і з тією кризою, якої ця державність сьогодні в цих країнах зазнає. Все це є підставою для визнання існування двох різновидів моделі соціальної держави, що надає актуальності проблемі розробки вітчизняної концепції "соціальної держави".
Формування означеної концепції неможливо здійснити, не усвідомивши попередньо сутності її найбільш важливих і принципових положень і інститутів. Так, наприклад, зміст поняття "cоціальна держава" неможливо визначити, не встановивши притаманних їй принципів і виконуваних функцій. Окреслення особливостей розвитку соціальної держа-ви в Україні повинно мати своєю передумовою встановлення на прикладі її західної моде-лі закономірностей її формування. Правова конкретизація положення про соціальну дер-жаву може бути здійснена після того, як буде визначена позиція науковців щодо перспек-тив розвитку соціального права в Україні і завершення процесу систематизації соціально-го законодавства (прийняття Соціального кодексу). Надзвичайною актуальністю відрізня-ється проблема урахування в процесі завершення судової реформи можливості започатку-вання в Україні спеціалізованих соціального і трудового судів як ключових інститутів со-ціальної держави.
В цілому проблема соціальної держави ще недостатньо досліджена, особливо у ви-значенні її правової природи, співвідношення з традиційними засадами державного ладу, шляхів її втілення в життя України.
Зв’язок роботи з науковими програмами. Дисертація виконана відповідно до ком-плексної цільової програми “Розвиток демократичних процесів у правовій державі” (но-мер державної реєстрації 0186.0.070866).
Об’єктом дослідження є загальні закономірності становлення і функціонування соці-альної держави.
Предметом дослідження є поняття “соціальна держава”, становлення її теоретичної конструкції, місце в політичній системі суспільства, порядок функціонування.
Метою дослідження є забезпечення внеску у вдосконалення теоре-тичних і консти-туційно-правових основ соціальної держави, сприяння вирішенню деяких спірних теоре-тичних питань, пошук оптимальних шляхів її розбудови в Україні.
Завдання дослідження полягають у тому, щоб на основі аналізу наукових джерел, узагальнення нормативно-правового матеріалу і практики:
- здійснити аналіз теоретико-методологічних передумов розбудови соціальної держави;
- провести відмежування соціальної держави як від поліцейської, лібе-ральної (мінімаль-ної) держав, так і від держави добробуту, що взята у вузькому значенні цього поняття;
- розкрити зміст теоретичної конструкції соціальної держави, дати аналіз притаманних їй принципів;
- визначити і обгрунтувати місце соціальної держави серед основних засад державного ладу;
- проаналізувати зв’язок між процесами формування концепції прав і свобод людини і становлення теорії соціальної держави;
- розкрити притаманні соціальній державі функції і дати їх аналіз;
- обгрунтувати необхідність розвитку самостійної галузі права - соціаль-ного права і від-повідної йому галузі законодавства - соціального законодавства.
Завданням дисертаційного дослідження також є спроба визначення і обгрунтування відповідних науково-теоретичних і практичних пропозиції і рекомендацій щодо реалізації конституційної норми, яка закріплює соціальний характер Української держави.
Методологія дисертаційного дослідження. В основу методології дослідження пок-ладений комплексний підхід до аналізу місця, ролі і функціонування соціальної держави. Для дослідження використовувався діалектичний метод і сучасні наукові підходи – функ-ціональний, розкриття багатоаспектності і багатоваріантності предметів дослідження, традиційні для юриспруденції методи – логічний, історико-порівняльний, соціологічний та інші.
Дисертант прагнув вести дослідження через розгляд проблемних питань в світлі ново-го політико-правового мислення, орієнтуючись на загальнолюдські цінності.
Нормативну базу дослідження складають Конституція України, полі-тико-правові до-кументи, законодавчі акти України, конституції та інші нормативно-правові акти зарубіж-них країн, міжнародно-правові документи.
Дисертант спирався на результати теоретичних досліджень пред-ставників вітчизня-ної і зарубіжної наукової думки, роботи вчених, які працюють у галузі теорії та історії держави і права, конституційного права, соціального і трудового права, історії України, політології, філософії та інших наук.
Важливе місце в дисертаційному дослідженні посідають положення, які розробили в своїх працях видатні мислителі і науковці минулого: Арістотель, І.Бентам, К.Гельвецій, І.Кант, Гегель, Ад.Пренс, Г.Хеллер, Б.А.Кистяківський, С.А.Котляревський, П.І.Новгородцев, М.Палієнко, Ф.Тарановський, Г.Ф.Шершеневич та інші зарубіжні і віт-чизняні науковці. Дисертант використовує роботи сучасних науковців: М.Арагона, В.Д.Баб-кіна, К.Біденкопфа, К.Гаджиєва, Р.Дарендорфа, А.П.Зайця, М.Кобця, В.В.Копєйчикова, М.І.Козюбри, О.Лукашевої, О.В.Петришина, Ю.Пиво-варова, В.Ф.Погорілко, П.М.Рабіновича, Є.Танчева, В.Д.Ткаченка, Ю.М.Тодики, Ф.Фабрициуса, К.Хессе, Х.Цахера, М.В.Цвіка, В.А.Чет-верніна, Ю.С.Шемшученка, О.Шлехта та ін. В ди-сертації використовувались роботи і інших вітчизняних і зарубіжних науковців, в яких досліджувались проблеми, що відносяться до теми дослідження.
Наукова новизна дослідження – дисертація є першим у незалежній Україні комплек-сним монографічним дослідженням сутності, місця і ролі соціальної держави в теорії і практиці державотворення, шляхів її розбудови в Україні. Особливість роботи полягає у розгляді питання становлення і функціонування соціальної держави у порівнянні з кон-ституційними засадами державності країн Заходу. Цей підхід логічно привів до висновків про можливість використання певною мірою передового досвіду цих країн, на базі чого було сформульовано ряд пропозицій і рекомендацій з реалізації концепції "соціальної держави" в Україні.
У дисертаційному дослідженні знайшли відображення такі основні положення, які виносяться на захист:
- вперше докладно досліджуються історико-теоретичні передумови ста-новлення теорії соціальної держави. Проводиться порівняння принципово різного розуміння загального блага цією теорією у порівнянні з теоріями поліцейської і ліберальної правової держави;
- вперше аналізується зв'язок між становленням теорії соціальної держави і формуван-ням західними церквами власних соціальних доктрин;
- акцентується увага на існуванні концепції "культурної держави", як проміжного етапу в процесі переходу від мінімальної до соціальної держави;
- уточнюється і розвивається підхід до визначення сутності соціальної держави як дер-жави перехідного типу;
- доводиться необгрунтованість протиставлення соціальної держави і громадянського суспільства. Соціальна держава розглядається як продукт останнього;
- обгрунтовується доцільність розгляду соціальної держави як елементу дескриптивної концепції демократичної, соціальної правової держави;
- робиться наголос на необхідності розгляду соціальної держави у єдності з право-вою державою, обгрунтовується неможливість дослідження соціальної державності без встановлення її зв'язку з правовою державою;
- здійснюється науковий аналіз принципів соціальної держави, причому вперше ро-биться спроба їх системного розгляду;
- досліджуються особливості функціонування соціальної держави;
- уточнюється питання щодо правової природи соціально-економічних прав та їх місця в соціальній державі. Висунуто і обгрунтовано тезу про те, що зміст соціальної держави як принципу конституційного ладу не вичерпується соціально-економічними правами люди-ни;
- здійснюється конкретизація змісту поняття "соціальний захист", яке розглядається у взаємозв'язку з поняттями "соціальне забезпечення" і "соціальне страхування";
- обгрунтовується необхідність становлення самостійної галузі права – соціального права, яке має власний предмет і метод, принципи і прийоми правового регулювання;
- вносяться пропозиції щодо завершення процесу формування соці-ального законо-давства, здійснення кодифікації правових актів (прийняття Соціального кодексу), що ре-гулюють відносини в соціальній сфері;
- удосконалюється підхід щодо бачення конституційної моделі соціальної держави в Україні. Пропонуються шляхи втілення в життя конституційної норми про соціальну дер-жаву.
Теоретичне та практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що сформульовані в дисертації теоретичні положення, висновки і рекомендації мають безпо-середнє відношення до реальної політики України. Вони можуть бути використані для об-грунтування: необхідності внесення змін до Конституції України (статті 1, 46, 157); ста-новлення соціального права і формування соціального законодавства; започаткування со-ціального і трудового судів.
Матеріали дослідження можуть використовуватися як у науково-дослідній роботі, так і в практичній діяльності народних депутатів, пред-ставників інших гілок влади, оскільки вони поглиблюють знання про одну з важливих конституційних характеристик держави, що розбудовується в Україні, сприяють застосуванню цих знань на практиці, пропонують напрямки розвитку соціального законодавства в Україні.
Теоретичні положення дисертації можуть відіграти позитивну роль у навчальному процесі при викладанні курсів "Загальна теорія держави і права", "Історія вчень про дер-жаву і право", "Конституційне право".
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації обговорювалися на засіданнях кафедри теорії держави і права Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого у 1997, 1998, 1999 рр., на науково-практичній конференції у Хар-ківській філії Української академії державного управління при Президентові України у 1997 р., на наукових конференціях молодих вчених та аспірантів у Національній юридич-ній академії України імені Ярослава Мудрого у 1998, 1999 рр., на Дев'ятих Харківських політологічних читаннях у 1999 р.
Окремі аспекти дослідження використовувалися автором у процесі викладання навча-льного курсу "Загальна теорія держави і права".
Публікації. Основні теоретичні положення і висновки, що були сформульовані в ро-боті, знайшли своє відображення в семи наукових статтях і трьох тезах доповідей на нау-кових конференціях.
Структура і обсяг. Структура дисертації обумовлена завданнями і логікою дослі-дження. Дисертація складається із вступу, двох розділів, які включають шість підрозділів, висновків та списку використаної літератури (230 найменувань). Обсяг дисертації 178 сторінок.
ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
У вступі обгрунтовується актуальність теми дослідження, визначається мета роботи, її структура, характеризується методологія дослідження, тео-ретична база, науково-практичне значення, формулюються основні поло-ження, які виносяться на захист, обгру-нтовується наукова новизна, теоретичне і практичне значення одержаних результатів.
Розділ 1 "Загальне вчення про соціальну державу" присвячений дослідженню пи-тання виникнення та розвитку концепції "соціальної держави"; визначенню її поняття і загальної характеристики, співвідношення з громадянським суспільством і традиційними засадами конституційного ладу. Вчення про соціальну державу автор розглядає як загаль-нотеоретичну передумову дослідження правової природи соціальної держави, процесу її функціонування, перспектив розвитку.
У підрозділі 1.1. " Виникнення та розвиток концепція соціальної держави " дисе-ртант акцентує увагу на багатогранності сутності держави. Споконвічне виконання дер-жавою функції здійснення загальних справ надає підстав для визнання властивої для неї соціальної діяльності одним з неодмінних аспектів її сутності. Це означає, що окрім тра-диційного розрізнення за формами, держави відрізняються одна від одної ще й характе-ром, обсягом та змістом виконуваної ними соціальної функції і засобами її реалізації. За цим критерієм заведено розрізняти: поліцейську, ліберальну і соціальну держави.
Стрижнем дослідження є розгляд формування концепції "соціальної держави" як які-сно нового етапу у процесі розвитку і вдосконалення вчення про правову державу. Розпо-чавши з демократизації політичної сфери, громадянське суспільство з часом закономірно приходить до аналогічних процесів в економічній і соціальній сферах. Як наслідок, протя-гом двохсотлітньої історії розвитку теорії правової держави простежується еволюція пог-лядів на співвідношення держави і особистості з точки зору виконання державою соціаль-них обов'язків перед особистістю і суспільством - від їх повного заперечення ліберальною державою і до їх конституційного визнання соціальною державою.
Теоретична конструкція соціальної держави складається поступово, відповідно до усвідомлення громадянським суспільством об'єктивної потреби в зміні сутності держави. Цей процес супроводжується теоретичними пошуками за участю трьох соціально-політичних сил: соціал-демократичного руху, лібералізму і християнства. Дослідженням впливу соціальної доктрини західних церков на процес становлення соціальної держави заповнюється та прогалина, яка існує у науковій літературі з цього питання. Зазначається, що хоча теорію соціальної держави не можна ототожнювати із соціальною доктриною це-рков, викривленням об'єктивної істини було б замовчування того значного впливу, якого зазнала теорія соціальної держави в процесі свого розвитку з боку церкви.
Концепція соціальної держави виникає як підсумок зусиль грома-дянського суспільс-тва. Вона реалізується тоді, коли досягає "критичної маси", яка виявляється здатною пере-влаштувати людське буття. З огляду на це розробка концепції "культурної держави" розг-лядається як передумова формування концепції "соціальної держави".
У роботі аналізується спірне питання про час і місце започаткування теорії і практики соціальної держави. Дисертантом заперечується поширена у літературі думка про засну-вання цієї держави Великобританією або Францією у 40-х рр. ХХ ст. Відмічається, що у Великобританії після доповіді лорда Беверіджа у 1942 р. відбувається лише політичне ви-знання формули "держава добробуту". Розробником власне концепції “соціальної держа-ви” не може вважатися і П'єр Лярок, який в 1945 р. на основі ідеї суспільства добробуту розробив проект модернізації державності Франції.
Формування концепції "соціальної держави" починається з ХІХ ст. Автор пропонує періодизацію процесу розвитку концепції, що налічує п'ять етапів. 1. Етап передісторії становлення соціальної держави (1800 – 1880 рр.) знаменний ухваленням політичних рі-шень, які відкрили шлях до її започаткування. 2. Початок її розбудови (1880 – 1914 рр.) характеризується виокремленням у межах внутрішньої політики її самостійного компоне-нту – соціальної політики. Започатковується процес формування соціального законодав-ства. 3. Етап розширення соціальної діяльності держави (1918 – 1960 рр.) ознаменувався заснуванням двох традицій щодо започаткування конституційної моделі соціальної дер-жави: як збірного поняття і як фундаментального принципу конституційного ладу. 4. Етап прискорення темпів її розвитку (1960 – 1975 рр.) супроводжувався процесом формування соціального права і прийняттям значної кількості міжнародно-правових документів, що регулюють відносини у соціальній сфері, визначенням мінімальних соціальних стандартів. 5. На етапі уповільнення темпів розвитку соціальної держави (починаючи з 1975 р.) від-бувається її адаптація до нових умов, переглядаються мінімальні соціальні стандарти в напрямку їх підвищення.
У роботі констатується, що повномасштабна реалізація положень кон-цепції припадає на другу половину ХХ ст. Це обумовлено об'єктивними і суб'єктивними чинниками. До перших належать передумови довго-строкового (науково-технічна революція, глобаліза-ція економічних проце-сів) і короткострокового характеру (економічна криза 30-х рр., Друга світова війна, повоєнна інфляція). Як суб'єктивний фактор розглядається виник-нення СРСР.
Обгрунтовується припущення про те, що громадянське суспільство країн Заходу пос-тупово, шляхом проведення низки реформ, неодмінно підійшло б до наповнення правової державності соціально змістовними положеннями, оскільки рух у цьому напрямку відпо-відає загальній тенденції еволюції суспільства. Висловлюється думка , що ідеологічний тиск з боку СРСР доцільно розглядати як один з багатьох каталізаторів цього процесу.
У підрозділі 1.2. "Розвиток концепції прав людини як передумова формування соціальної держави" становлення концепцій прав людини і соціальної держави розгляда-ється як два взаємообумовлених процеси. Формуванню соціальної правової держави істо-рично і логічно передувало визнання концепції прав і свобод людини. Остання є систе-мою уявлень про реальний і ідеальний устрій суспільства крізь призму означення місця людини в ньому. Вважається, що країни Заходу пройшли два цикли суттєвого реформу-вання суспільних відносин і перебувають на початку третього. Основні його напрями по-в'язані із заснуванням на принципі формальної рівності системи основних прав людини і правової держави; закріпленням соціально-економічних прав, проголошенням соціальної справедливості і соціальної держави. Констатується, що кожний наступний етап у цій сфері успадковує цінності попереднього, збагачує їх і адаптує до вимог сучасного стану суспільства.
Дисертантом обгрунтовується думка про те, що започаткування со-ціальної держави і соціально-економічних прав людини відбувається в пе-ріод функціонування ліберальної держави. Саме ліберальною державою започатковується традиція закріплення в конститу-ціях не суб'єктивних соціально-економічних прав людини, а програмних завдань держави, якими вона зобов'язує себе до соціально орієнтованої діяльності. Викладення конкретних прав цієї категорії переноситься на рівень поточного законодавства.
У роботі прослідковується тенденція розвитку громадянського суспільства в напрямку визнання прав і свобод людини в усіх сферах суспільного життя і поступового усвідом-лення державою своєї службової ролі щодо забезпечення інтересів особистості і суспільс-тва. Підкреслюється, що ця тенденція проявила себе ще до перших соціалістичних рево-люцій і має природний, а відтак, закономірний характер.
У роботі визнаються досягнення колишнього СРСР у соціальній сфері, його вплив на визнання людством прав другого покоління. Разом з тим привертається увага до того фак-ту, що спочатку в СРСР теорія і практика додержувалися традиційного підходу до викла-дення соціально-економічних прав. Ця традиція була порушена в Конституції СРСР 1936 р., коли означені права були вперше зафіксовані як суб'єктивні, а їх забезпечення було по-кладено безпосередньо на державу. Підкреслюється, що неодмінною передумовою цього кроку слід визнати тоталітаризм, коли держава стала монопольним власником і роботода-вцем.
Заперечується теза щодо протиставлення прав першого і другого покоління. Завдяки інтегруючий функції права людини на життя і принципу людської гідності всі категорії прав перебувають у єдності, вони взаємопов'язані і взаємообумовлені. Принцип людської гідності створює своєрідне ядро незмінних прав людини, навколо якого формуються похі-дні від нього категорії прав. Ці права, зокрема соціально-економічні, тісно пов'язані з цим принципом: кожна категорія прав конкретизує певний аспект його змісту, сприяє його за-хисту. Зворотний зв'язок полягає в тому, що саме завдяки непорушності гідності людини визнаються недоторканними і невідчужуваними її права.
У підрозділі 1.3. "Поняття соціальної держави як продукту громадянського сус-пільства" визначається зміст поняття "соціальна держава"; аналізуються притаманні їй принципи.
В дисертації привертається увага до проблеми тлумачення поняття "соціальна держа-ва". З'ясування його змісту дисертант здійснює шляхом дослідження слова "соціальний", розмежування етимологічно близьких термінів "соціальний" і "соціалістичний". Далі увага акцентується на факті конкуренції між термінами "соціальна держава" і "держава добро-буту" за право виступати узагальнюючим поняттям. Дослідивши і порівнявши між собою зміст цих термінів, автор робить висновок про необхідність розглядати соціальну державу специфічною моделлю держави добробуту як узагальнюючого поняття. Головним крите-рієм, який дозволяє однозначно закріпити за певною країною статус соціальної, слід ви-знати спосіб набуття нею визначеності в означеній якості. У країнах Європи соціальна держава традиційно закріплюється у вигляді конституційного принципу.
Становлення соціальної держави обумовлене специфікою лібералізму континенталь-ної Європи і вимогами часу її започаткування. Урахування цих обставин дозволяє зробити ряд висновків. По-перше, соціальна держава розглядається як закономірний продукт про-цесу еволюції громадянського суспільства в напрямку до громадянського суспільства со-ціальної демократії По-друге, соціальна держава виникає внаслідок зміни підвалин лібе-ральної держави, що передбачає поєднання тотожності (в політичній і правовій сферах) і відмінності (в соціальній і економічній). По-третє, соціальна держава проектується і реалі-зується як конституційний принцип, що входить до складу дескриптивної концепції "де-мократичної, соціальної правової держави", в якій він узгоджується з традиційними кон-ституційними засадами.
Дисертант розглядає співвідношення соціальної держави з феноменами демократизму, правової держави, республіки, федералізму. Зауважується, що напруга між ними існує. Однак громадянське суспільство, яке визначає темпи, форми і методи змін у державі, ви-магає досягнення узгодження між ними, їх взаємодії. Поєднання цих конституційних за-сад знаменує собою формування держави перехідного типу, політика, правопорядок і управління якої формується державним ладом з певними цілями і засобами втручання, що окреслені в конституції. Вживання поняття "соціальна держава" з іншими характеристи-ками підкреслює функціональну єдність формальних і матеріальних елементів, що стосу-ються принципів організації і діяльності держави.
Це є підставою для визнання особливого характеру відносин між правовою і соціаль-ною державами. Остання є якісною характеристикою правової. Звертається увага на існу-вання двох історичних традицій щодо надання визначеності соціальній державі. Перша започаткована Веймарською конституцією. Соціальна держава в ній закріплювалася як збірне поняття (сукупність закріплених конституцією соціально-економічних прав люди-ни і відповідних їм обов'язків держави). Суди не визнали юридичної сили за принципом соціальної держави, що був поданий у такому вигляді, оскільки його наявність тут лише припускається, а не випливає без сумніву із інших правових приписів. Інша традиція вті-лена у повоєнних конституціях Франції і ФРН. В них країна прямо визнається соціальною. Це дозволяє стверджувати, що конституційному ладу країни притаманний принцип соціа-льної держави, який має вищу імперативну силу і є загальнозначущим.
Дисертант обгрунтовує висновок про те, що правовою соціальну державу можна ви-знавати і тоді, коли цей термін вживається без будь-якого посилання на правову. Аналіз текстів конституцій дозволяє стверджувати, що принцип правової держави в них ніби "ро-зчинений" у відповідних конституційних нормах і може бути реконструйований за їх до-помогою.
Не претендуючи на розгорнуте визначення, автор пропонує розглядати соціальну державу як державу, що визнає людину найвищою соціальною цінністю, надає соціальну допомогу індивідам, які перебувають у важкій життєвій ситуації, з метою забезпечення кожному гідного рівня життя, перерозподіляє економічні блага відповідно до принципу соціальної справедливості і своє призначення вбачає у забезпеченні громадянського миру і злагоди в суспільстві.
У дослідженні важливе місце відведено визначенню принципів, які визначають дія-льність правової держави в соціальній сфері. Автор аналізує шість принципів: людської гідності, соціальної справедливості, автономії суспільних відносин і процесів, субсидіар-ності, соціальних зобов'язань, соціального партнерства або солідарності.
Поряд з принципом людської гідності провідними визнаються вимоги щодо автономії суспільних відносин і процесів, а також субсидіарності. Принцип автономії суспільних відносин і процесів тісно пов'язаний з вимогами особистої свободи і відповідальності, що становлять основу правосуб'єктності особи, яка повинна звільнитися від соціальної опіки держави, позбутися статусу об'єкта і стати суб'єктом приватноправових відносин, який сам забезпечує гідний рівень свого і своєї сім'ї життя, в тому числі і шляхом страхування від можливих соціальних ризиків. Дія цього принципу неодмінно має доповнюватися реа-лізацією принципу субсидіарності, який передбачає, що втручання держави виправдане лише в тих сферах суспільного життя і в тих межах, які не можуть бути вирішені індиві-дом і громадянським суспільством самостійно. В роботі зазначається, що принципи соціа-льної держави відзначаються значною взаємопов'язаністю і взаємообумовленістю. Процес їх конкретизації триває, а тому їх автономний розгляд до певної міри слід визнати умов-ним.
У другому розділі "Сучасний стан і перспективи розробки теорії соціальної дер-жави" досліджуються проблеми функціонування соціальної держави; аналізується процес становлення соціального права і законодавства, аналізуються проблеми формування віт-чизняної моделі соціальної держави і розглядаються шляхи її втілення у життя.
У підрозділі 2.1. "Функції соціальної держави" зазначається , що головним завдан-ням соціальної держави є сприяння функціонуванню громадянського суспільства. Це за-вдання диференціюється на більш дрібні і конкретні, в яких концентрується і відбивається вплив економіки і політики на розвиток функцій держави. Автор аналізує чотири основні функції соціальної держави – забезпечення, охорони і захисту соціально-економічних прав людини; соціального захисту; соціального вирівнювання і екологічну функцію.
Особливого значення надається функції забезпечення, охорони і захисту прав і свобод людини, зокрема соціально-економічних, оскільки вони містять у собі певну модель соці-ального порядку. Підкреслюється, що право на працю, на соціальний захист та інші соціа-льно-економічні права не є такими, що здійснюють безпосередній юридичний вплив, пос-тійно і однаково діють та охороняються. Насправді це певні соціальні стандарти, намір реалізувати які декларує держава. З метою їх реалізації вона здійснює їх переведення на рівень конкретних громадянських прав і обов'язків з подальшим закріпленням у відповід-них нормативно-правових актах.
Соціально-економічні права потребують не тільки законодавчого закріплення і забез-печення, але й охорони і захисту. В цьому зв'язку дисертант підкреслює, що важливою ознакою соціальної держави є трудові і соціальні суди, які розглядають конфлікти у від-повідних сферах. Їх діяльність побудована на принципі трипартизму і спрямована на за-хист означених прав, на досягнення примирення сторін на основі консенсусу, забезпечен-ня соціального миру в суспільстві.
Розгляд функції здійснення соціального захисту автор починає з дослідження змісту категорії "соціальний захист". Останній трактується як система гарантій, які забезпечують кожній людині реалізацію соціально-економічних прав. На сьогодні "соціальний захист" розглядають в аспекті процесу переростання систем соціального страхування у системи со-ціального забезпечення і далі – в їх трансформацію в універсальні системи соціального захисту. Цей підхід відображено і в Конституції (ст. 46) та законах України.
Дисертант звертає увагу на те, що перехід від поняття "соціальний ризик" до поняття "важка життєва ситуація" став підставою для визнання "універсальності" і "рівномірності" поширення соціальних гарантій і благ в якості ключових принципів соціального захисту. Звертається увага на невідповідність формулювання ст. 46 Конституції України (в частині визнання права на соціальний захист виключно за громадянами) ст. 3, а також ряду між-народно-правових документів з цього питання і ставиться питання про можливість вне-сення відповідних змін до її тексту.
За інституціональним статусом автор розрізняє державний, суспільний і змішаний ти-пи соціального захисту, диференціює його за видами на: економічний, правовий, екологі-чний, медичний тощо. За показником витрат на соціальну політику і питомою вагою дер-жави в національній системі соціального захисту дисертант розрізняє три моделі соціаль-ного захисту: "інституціонально-розподільчу", "маргінальну" і "проміжну". Питання іден-тифікації вітчизняної моделі соціальної політики автор вирішує так: в Україні реалізується "перехідна" модель. В ній є елементи соціалістичного універсально-перерозподільчого підходу, але й з'являються і елементи маргінальної моделі. Залежно від ситуації передба-чається її трансформація або в "проміжну", або в "маргінальну" моделі.
Похідною від розглянутих визнається функція соціального вирів-нювання – справед-ливого перерозподілу прибутків. Разом з тим вона розглядається як обов'язкова передумо-ва здійснення усіх інших функцій, оскільки саме завдяки її реалізації створюється матері-альна база для діяльності соціальної держави.
Реалізація екологічної функції не належить до традиційних напрямків діяльності дер-жави. В роботі досліджується проблема узгодження в соціальній державі екологічної дія-льності і вимог ринкової економіки. Констатується досягнення згоди лише в питанні обо-в'язкового визнання всіма країнами мінімальних соціальних і екологічних стандартів з ме-тою недопущення конкурентних переваг за рахунок здоров'я громадян. Пропонується роз-глядати використання державою ринкових принципів при організації охорони довкілля (сертифікація і ліцензування екологічно шкідливої діяльності) як один з можливих шляхів вирішення екологічних проблем.
Аналіз цих функцій, динаміки зростання їх питомої ваги в системі функцій держави дозволяє констатувати існування тенденції зростання соціальної складової діяльності держави, що обумовлює зміни в її сутності.
У підрозділі 2.2. "Формування соціального законодавства і права" відмічається, що як мета діяльності держави, так і сама ця діяльність (соціальна політика) мають ви-значатися правовими рішеннями законодавців.
На прикладі Великобританії і Німеччини простежується історія розвитку соціального законодавства, формування його інститутів і принципів з початку ХІХ ст. Підкреслюється, що після Другої світової війни на Заході складаються сприятливі умови для формування на основі норм, які виокремлюються з трудового, адміністративного, фінансового, цивіль-ного права, соціального права як самостійної галузі.
Соціальне право визначається як система правових норм, за допомогою яких здійсню-ється правове регулювання соціального захисту. Воно є самостійною галуззю, з прита-манним їй предметом і методом правового регулювання. На сьогодні предмет соціального права охоплює: питання пов'язані з соціальним захистом; питання правового регулювання порядку формування і діяльності органів і установ соціального захисту ; питання правово-го регулювання окремих моментів "промислових відносин".
Зазначається, що соціальне право належить до специфічних галузей, у яких метод правового регулювання модифікований і пристосований до особливої сфери суспільного життя. Найбільш характерними прийомами регулювання соціальних відносин є: поєднан-ня централізованого і локального регулювання; договірного і законодавчого характеру встановлення прав і обов'язків суб'єктів; судовий порядок застосування санкцій і охорони прав; надання матеріального забезпечення або безкоштовно, або безеквівалентно, але но-рмовано, з урахуванням трудового (страхового) стажу, або оплатно-нееквівалентно.
В роботі відзначається, що соціальному праву притаманно виконання як загальносоці-альних, так і власне юридичних функцій. Автор аналізує і в цілому позитивно ставиться до пропозиції ряду російських вчених щодо можливості включення до останньої групи функції "відтворення даної соціальної системи", оскільки в соціальному праві конкретизу-ється соціальна державність. Воно утворює ту ланку, завдяки якій досягається узгодження і взаємодія між правовою і соціальною державністю, між соціальною державою і ринко-вою економікою.
Дисертант аналізує досвід країн Заходу з кодифікації соціального законодавства на національному і загальноєвропейському рівні. Відмічається, що для України нагальною є потреба проведення наукового обговорення проблеми щодо прийнятності для нас захід-ного досвіду з цього питання. Автор вважає, що кодифікація українського соціального за-конодавства, яка супроводжуватиметься оновленням і приведенням його норм відповідно до стандартів європейського соціального права, сприятиме не лише розвитку вітчизняної моделі соціальної держави, але й інтеграції України до Європи.
У підрозділі 2.3. "Розбудова соціальної держави в Україні: сучасний стан і перс-пективи" відзначається, що теорія соціальної держави в радянській юридичній науці не розроблялася. Однак підкреслюється, що ця теорія спирається на певні історичні традиції, які започатковувалися в період УНР.
У роботі досліджується процес формування української концепції соціальної держави. На підставі власного дослідження і аналізу праць В.В.Копєйчикова, М.І.Козюбри, П.М.Рабіновича дисертант робить ряд висновків щодо її особливостей. Зокрема відзнача-ється, що українська модель соціальної держави в цілому відповідає загальноєвропейській традиції. Однак існує потреба в уточненні співвідношення соціальної і правової держав-ності. Цьому сприяло б вилучення розділового знаку "кома" із тексту Преамбули і статті 1 Конституції України.
Підкреслюється, що специфіка розбудови соціальної держави в пост-соціалістичних країнах (соціальна характеристика держави доповнюється демократичним і правовим ас-пектом, а не навпаки як заведено) дає підстави для виділення цих моделей в окремий різ-новид держави соціально-демократичної орієнтації, яка має перехідний характер. Це обу-мовлює нетрадиційний характер її розбудови.
Відзначається, що проголошення України соціальною державою створило лише пра-вові передумови для її становлення і подальшого розвитку. Наступним кроком в цьому напрямку має стати формування соціального права, в якому соціальна держава отримає розгорнуту правову конкретизацію, і відповідного йому законодавства. В роботі ставиться питання про перспективи реформування судової системи, маючи на увазі започаткування спеціалізованих соціального і трудового судів.
Важливою гарантією функціонування соціальної держави дисертант вважає непоруш-ність демократичного, соціального правового статусу України як фундаментальну консти-туційну засаду її державного ладу. З метою її забезпечення пропонується розглянути мо-жливість внесення відповідних змін до ст. 157 Конституції України.
У висновках узагальнюються основні результати дослідження. Ви-никнення соціаль-ної держави розглядається як наслідок процесу переходу буржуазного громадянського су-спільства до громадянського правового сус-пільства соціальної демократії. Формування теорії соціальної держави є результатом досягнутого суспільством консенсусу з визна-чення напрямку його розвитку і місця в цьому процесі держави. Соціальна держава розг-лядається як модель держави добробуту, специфіка якої полягає в її закріпленні як кон-ституційного принципу. Вона є елементом дескриптивної концепції, внаслідок чого вона функціонує в рамках, визначених демократичною, правовою державністю. Виділяють два різновиди соціальної держави: держави соціально орієнтованого капіталізму і постсоціалі-стичні країни, що стали на шлях демократичних перетворень. Україна належить до друго-го різновиду, що обумовлює специфіку її розбудови. З метою її удосконалення її моделі пропонується розглянути можливість внесення змін до статей 1, 46, 157 Конституції. Со-ціальна держава отримує свою розгорнуту конкретизацію в соціальному праві, яке в краї-нах Європи виділилося в самостійну галузь. Розглядається можливість його становлення в Україні, а також перспективи завершення систематизації відповідного цьому праву соціа-льного законодавства шляхом його кодифікації (прийняття Соціального кодексу). Важли-вим чинником ефективного функціонування соціальної держави визнаються соціальні і трудові суди, започаткування яких доцільно провести під час судової реформи в Україні.

За темою дисертації опубліковані такі роботи:

1. Яковюк І.В. Про обсяг поняття "соціальна держава" (на основі порівняльного аналі-зу моделей ФРН і України) // Право України.- 1998. - №11. – С.26-28 (0,35 друк. арк.).
2. Яковюк І.В. Розвиток концепції соціально-економічних прав як передумова форму-вання соціальної держави // Проблеми законності. Вип. 35: Респ. міжвідом. наук. зб./ Відп. ред. В.Я. Тацій. – Харків: Нац. юрид. акад. України, 1998. – С. 22-27 (0,35 друк. арк.).
3. Яковюк І.В. Соціальна держава крізь призму Конституції України 1996 р. // Про-блеми законності. Вип. 37: Респ. міжвідом. зб. / Відп. ред. В.Я.Тацій. – Харків: Нац. юрид. акад. України, 1999. – С.13-18 (0,34 друк. арк.).
4. Яковюк І.В. Співвідношення принципів соціальної держави і феде-ралізму // Про-блеми законності. Вип. 39: Респ. міжвідом. наук. зб. / Відп. ред. В.Я.Тацій. - Харків: Нац. юрид. акад. України, 1999. – С.3-8 (0,37 друк. арк.).
5. Яковюк И.В. Украинский конституционализм и социальное государство: истоки и перспективы развития // Проблеми законності. Вип. 34: Респ. міжвідом. зб. / Відп.ред. В.Я. Тацій. - Харків: Нац. юрид. акад. України, 1998. – С.44-49 (0,3 друк. арк.).
6. Яковюк І.В. Конституційні основи соціальної держави // Конституційні засади дер-жавотворення в Україні: Наук. зб. / Ред. кол., Г.І. Мостовий (кер.). - Харків: Укр. акад. держ. управ. при Президентові України (Харк. філіал), 1999. – С.74-78 (0,35 друк. арк.).
7. Ткаченко В.Д., Яковюк І.В. Формування соціального права як фактор становлення соціальної держави Україна // Соціально-політичний механізм правотворчості: Зб. наук. статей.: Дев'яті Харків. політолог. чит. - Харків, Харк. асоціація політологів, 1999. – С. 59-60 (0,3 друк. арк.).
8. Яковюк І.В. Права людини і становлення соціальної держави // Права людини в умовах реформування правової системи України (До 50-ї річниці Загальної декларації прав людини): Тези доп. та наук. повідом. наук. конф. молодих вчених та аспірантів / За ред. М.І. Панова. - Харків: Нац. юрид. акад. України, 1998.- С.11-13 (0,15 друк. арк.).
9. Яковюк І.В. Проблемні питання формування соціальної держави в Україні // Стано-влення правової системи демократичної України та юридична наука: Короткі тези доп. та наук. повідом. наук. конф. молодих вчених та аспірантів / За ред. М.І. Панова. - Харків: Нац. юрид. акад. України, 1998.- С.3-4 (0,1 друк. арк.)
10. Яковюк І.В. Вимоги законності (до постановки питання) // Актуальні проблеми правознавства України: Тези доп. та наук. повідом. студ. наук. конф. / За заг. ред. М.І. Па-нова. - Харків: Нац. юрид. акад. України, 1996.- С.16-17 (0,1 друк. арк.).

АНОТАЦІЇ

Яковюк І.В. Соціальна держава: питання теорії і шляхи її станов-лення. – Руко-пис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальніс-тю 12.00.01 – теорія та історія держави і права; історія політичних і правових вчень. – На-ціональна юридична академія України імені Ярослава Мудрого, Харків, 2000.
Дисертацію присвячено дослідженню проблем визначення змісту і сут-ності соціаль-ної держави, притаманних їй принципів і виконуваних функ-цій. Аналізується її місце і співвідношення з традиційними засадами дер-жавного ладу. Обгрунтовується необхід-ність становлення соціального права. Зроблено комплексний аналіз моделей соціальної держави, визначені особливості її формування в Україні, накреслені шляхи розбудови. У дисертації сформульовані концептуальні положення, обгрунтовані нові пропозиції і ви-сновки щодо досліджуваних питань.

Ключові слова: соціальна держава, соціально-економічні права, соціальне право, со-ціальне законодавство, соціальний захист.

Яковюк И.В. Социальное государство: вопросы теории и пути его становления. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специаль-ности 12.00.01 – теория и история государства и права; история политических и правовых учений. – Национальная юридическая академия Украины имени Ярослава Мудрого, Харь-ков, 2000.
Диссертация посвящена исследованию проблем определения содержа-ния и сущности социального государства, свойственных ему принципов и выполняемых ним функций, процесса становления соответствующей тео-рии.
Формирование концепции "социального государства" рассматривается как итог и продукт усилий гражданского общества, как качественно новый этап в процессе развития и усовершенствования учения о правовом госу-дарстве. В работе анализируется вклад ли-берализма, социал-демокра-тического движения и христианства (католической и протес-тантской церк-вей) в процесс становления концепции социального государства. Значите-льное место в диссертации отведено исследованию вопроса о времени и месте зарождения теории и практики социального государства. Начиная с ХІХ в., автор выделяет пять эта-пов в процессе его развития.
Становление концепций прав и свобод человека и гражданина и социального госу-дарства рассматривается как два взаимообусловленных процесса. В работе исследуются различные подходы к разрешению вопроса о понимании правовой природы социально-экономических прав, об их соотношении с правами первого поколения. Анализируется место и роль права человека на жизнь и принципа человеческого достоинства в системе прав и свобод человека и гражданина.
В работе раскрывается и сопоставляется содержание понятий "госу-дарство благосос-тояния" и "социальное государство". Последнее рассмат-ривается как модель государства благосостояния, специфика которой состоит в закреплении ее в качестве фундаментально-го конституционного принципа государственного строя. Соотношение социального госу-дарства с феноменами демократизма, правового государства, республики, федерализма рассматривается в рамках дескриптивной концепции демократического, социального пра-вового государства. Обращается внимание на особый характер отношений между право-вой и социальной государственностью. Последняя является качественной характеристи-кой правового государства. В работе исследуются принципы социального государства, раскрывается их содержание.
В дисертации анализируются основные функции социального госу-дарства. Раскры-вается содержание понятия "социальная защита", его соот-ношение с категориями "социа-льное страхование" и "социальное обеспе-чение". Рассматриваются типы и виды, а также модели социальной защиты. Анализируется значение судов (социальных и трудовых) в процессе функционирования социального государства. Исследуются подходы социально-го государства по согласованию экологической деятельности с требованиями рыночной экономики.
Рассматриваются проблемы становления социального права как само-стоятельной от-расли права, исследуется его предмет и метод правового регулирования, анализируются выполняемые им функции. Исследуются проблемы осуществления систематизации (ко-дификации) социального за-конодательства.
В работе исследуются особенности формирования отечественной мо-дели социально-го государства, рассматриваются пути ее претворения в жизнь.
Ключевые слова: социальное государство, социально-экономические права, социа-льное право, социальное законодательство, социальная защита.

Yakovyuk I.V. A social state: the matters of theory and the ways of its formation. – Manuscript.
The thesis for a candidate's of law degree in the field 12.00.01 – Theory and history of the State and law; history of political and legal studies. – National Law Academy of Ukraine named after Yaroslav the Mudry, Kharkiv, 2000.
The thesis is devoted to the research of the problems of determination of the substance of the social State, the principles peculiar to this State and the functions, performed by this State. The author has analyzed the role of State and its correlation with the traditional principles of the State system. The necessity of formation of social law has been grounded. A critical analysis of the social State models has been done. The author has also defined features of its formation. Loom conceptual propositions have been formulated and new assumptions and conclusions on these matters have been grounded in the thesis.
Key words: social State, social-economical rights, social law, social legislation, and social defence.
Відповідальний за випуск: докт. юрид. наук, доцент Петрішин О.В.