УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

МВС УКРАЇНИ

Бурлаков Руслан Михайлович

УДК347.75/.76

ЦИВIЛЬНО-ПРАВОВІ ПИТАННЯ ЗДІЙСНЕННЯ АУДИТОРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ

Спеціальність 12.00.03-

цивільне право і цивільний процес;

сімейне право; міжнародне приватне право.

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеню

кандидата юридичних наук

Харків 2000

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі цивільно-правових дисциплін Університету внутрішніх справ МВС України.

Науковий керівник:

кандидат юридичних наук, доцент Сибільов Михайло Миколайович, доцент кафедри цивільного права Національної юридичної академії України ім. Ярослава Мудрого.

Офіційні опоненти:

член-кореспондент Академії правових наук України, доктор юридичних наук, професор Кузнєцова Наталія Семенівна, завідуюча кафедрою цивільного права Київського Національного  державного університету імені Тараса Шевченка

кандидат юридичних наук, доцент Селіванова Ірина Анатолієвна, доцент кафедри правових основ підприємництва і фінансового права Національної юридичної академії України ім. Ярослава Мудрого.

Провідна установа: - İнститут держави i права iменi В.М. Корецького НАН Украïни, вiддiл цивiльного i трудового права, м. Киïв

Захист відбудеться 16 червня 2000 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 63.700.03 при Університеті внутрішніх справ України (Україна, 310080, м. Харків, проспект 50-річчя СРСР, 27).

 З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Університету внутрішніх справ за адресою: 310080 м. Харків, проспект 50-ти річчя СРСР 27.

Автореферат розісланий 16 травня 2000 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Кириченко В.Є.______

ВСТУП

Актуальність теми дисертаційного дослідження

Перехід України від планової (директивної) економіки до економіки ринкової, визнання рівності усіх форм власності, зумовили створення різноманітних за організаційно-правовими формами недержавних суб'єктів підприємницької діяльності (господарювання), перевірка бухгалтерськоï звiтностi, облiку так первинних документiв яких не може здійснюватись державними органами в рамках відомих публічно-правових видів фінансового контролю. Але необхідність проведення таких перевірок зазначених суб'єктів безумовно існує. Зацікавленими в отриманні об'єктивної інформації про результати таких перевірок є, переважною мiрою, приватнi особи (засновники, кредитори, інвестори, особи, яким належать корпоративні права), а також й органи державної податкової адміністрації.

Здійснення зазначених перевірок (аудиту) покладено Законом України "Про аудиторську діяльність" на незалежних осіб - аудиторів (аудиторські фірми). При цьому аудит слід розглядати як приватно-правовий вид фінансового контролю недержавних суб'єктів підприємницької діяльності. Чинний Закон "Про аудиторську діяльність" встановлює і випадки, коли аудиторській перевірці підлягають усі суб'єкти підприємницької діяльності, незалежно від форм власності.

Хоча в Україні багато зроблено для становлення аудиторства, слід відзначити, що чинний Закон України "Про аудиторську діяльність" потребує суттєвого удосконалення. Для цього необхідно вирішити цілу низку питань. Найбільш важливими серед них є питання про поняття, види та юридичну природу аудиторської діяльності, суттєві ознаки аудиту як приватно-правового виду фінансового контролю суб'єктів господарювання, межі обов'язкового аудиту, співвідношення норм законодавства України, що регулює аудиторську діяльність, і національних нормативів аудиту. Більш детальнiшої регламентації потребують договори, що укладаються при здійсненні аудиторської діяльності. Вирішення зазначених питань, має особливе значення у зв'язку з проведенням нової кодифікації цивільного законодавства.

В національній юридичній літературі рівень наукової розробки цивільно-правових питань здійснення аудиторської діяльності не можна визнати як достатній. В Україні існує єдине дисертаційне дослідження "Договори на проведення аудиту", виконане у 1997 р. Р.Ю. Ханик-Посполітак, в якому вперше у юридичній науці України ретельно розглянуте значне коло питань, пов'язаних з аудитом.

І хоча інколи питання, що розглядаються в цій дисертації, перегукуються з питаннями, розглянутими в дисертації Р.Ю. Ханик-Посполітак, є певна відмінність як у висновках, так і у засобах їх доведення.

Саме зазначеними чинниками і пояснюється актуальність теми дисертації.

Предмет і об'єкт дослідження

Предметом дослідження є Закон України "Про аудиторську діяльність", інші закони та нормативно-правові акти України, відповідні нормативи, затверджені Аудиторською палатою України, а також наукові джерела з питань правознавства, економіки, фінансів та бухгалтерського обліку.

Об'єктом дослідження є конкретні відносини, що виникають при здійсненні аудиторської діяльності.

Мета та  завдання дослідження

Метою дисертаційної роботи є дослідження аудиторської діяльності і визначення відповідно до цього необхідного і достатнього правового регулювання проведення аудиторських перевірок (аудиту) та надання аудиторських послуг на підставі цивільно-правових договорів, а також розробка пропозицій щодо вдосконалення чинного законодавства про аудиторську діяльність та національних нормативів аудиту.

Відповідно до поставленої мети завдання дисертаційного дослідження полягають у всебічному аналізі чинного законодавства про аудиторську діяльність і розкритті на цій базі питань про поняття, зміст та види аудиторської діяльності; суттєві риси аудиту як приватно-правового виду фінансового контролю; юридичну природу аудиторської діяльності; поняття і види договорів, що опосередковують аудиторську діяльність; предмет та сторони договору; права, обов'язки сторін, їх здійснення і виконання; відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання укладених договорів, а також обгрунтовані пропозиції що до удосконалення Закону України "Про аудиторську діяльність".

Методологічна і теоретична основа дослідження

Методологічну основу дослідження складає діалектичний метод пізнання суспільних явищ та процесів. В роботі використовуються також такі наукові методи, як формально-юридичний, системно-функціональний, порівняльно-правовий, історико-правовий, конкретно-соціологічний.

Теоретичною базою для висновків, зроблених у дисертації, послужили праці вчених юристів: С.І. Аскназія, Ч.Н. Азімова, В.К.Андрєєва, Ю.Г. Басіна, Д.В. Бобрової, С.М. Братуся, М.И. Брагінського, С.І. Вільнянського, М.В. Гордона, О.В. Дзери, А.С. Довгерта,  О.С. Іоффе, О.О. Красавчикова, Н.С. Кузнєцової, В.М. Коссака, В.А. Кройтора, М.В. Кротова, В.В. Луця, Г.К. Матвєєва, В.Л. Мусіяки, В.А. Ойгензихта, О.А. Підопригори, В.К. Попова, О.А. Пушкина, З.В. Ромовської, Н.О. Саніахметової, В.М. Селіванова, І.А. Селіванової, О.А. Собчака, Ю.К. Толстого, Р.О. Халфіної, Р.Ю. Ханик-Посполітак, Є.О. Харитонова, Я.М. Шевченко, Р.Б. Шишки та багатьох інших.

Автор також використав праці вчених економістів з питань аудиту, а саме: В.Д. Андрєєва, В.П. Баклана, М.Т. Білухи, С.Ф. Голова, Ю.А. Данилевського, М.І. Камлика, В.П. Суйца, О.О. Терехова, Н.М. Ткаченка, А.Д. Шеремета та інших.

Дисертант використав в необхідній мірі також роботи західних правознавців і економістів: Додж Р., Коттлер Ф., Кармайкл і Беніс М., Леворш Ж., Робертсон Дж., Фрідман П., Харнойс А. Дж., Аренс та інші.

Наукова новизна дослідження

У дисертації обгрунтовується низка нових положень та висновків, а також тих, що містять елементи новизни:

1. Про визначення аудиторської діяльності як підприємницької діяльності, що здійснюється незалежними особами - аудиторами (аудиторськими фірмами) на договірних засадах в якості їх виключного виду діяльності, що спрямована на здiйснення аудиту та надання аудиторських послуг;

2. Про включення до аудиторської діяльності лише практичної діяльності аудиторів (аудиторських фірм) по здійсненню аудиторських перевірок (аудиту) та наданню пов'язаних з цим аудиторських послуг.

3. Про предмет, ціль та сутність аудиту.

4. Про співвідношення законодавства, що регулює аудиторську діяльність і національних нормативів аудиту, що затверждуються Аудиторською палатою України.

5. Про входження до предмету аудиторських послуг лише консультацій та інформації з питань бухгалтерського обліку, звітності, оподаткування, фінансової діяльності, правового забезпечення підприємницької діяльності фізичних і юридичних осіб;

6. Про неможливість для аудиторів (аудиторських фірм) здійснювати експертну діяльність.

7. Про суттєві ознаки аудиту як приватно-правового виду фінансового контролю господарюючих суб'єктів.

8. Про нову класифікацію аудиту, при якій аудит поділяється на два види: ініціативний та обов'язковий; загальний та банківський, які в свою чергу поділяються на певні підвиди.

9. Про недоцільність класифікації аудиту на внутрішній і зовнішній, бухгалтерський і правовий;

10. Про типи договорів, що укладаються при здійсненні аудиторської діяльності;

11. Про визначення договорів на проведення аудиту та надання аудиторських послуг.

12. Про довiрчий характер відносин сторiн в договорі на  проведення аудиту;

13. Про необхідність закріплення у Законі "Про аудиторську діяльність" прав і обов'язків замовників.

14. Про небхідність встановлення цивільно-правової відповідальності аудиторів (аудиторських фірм) у повному обсязі.

15. Про доцільність обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності аудиторів (аудиторських фірм).

Особистий внесок здобувача

Дисертація є самостійною завершеною роботою. Сформульовані в ній положення та наукові результати отримані на базі особистого дослідженя, критичного осмислення майже двохсот наукових і нормативних джерел.

Теоретичне і практичне значення результатів дисертаційного дослідження

Теоретичне значення роботи полягає в тому, що вона спрямована на заповнення певних прогалин в українській правовій науці з питань регулювання аудиторської діяльності. Деякі сформульовані в дисертації положення мають дискусійний характер і можуть послужити базою для подальших наукових досліджень у цій галузі.

Основні положення роботи можуть застосовуватися при підготовці підручників, навчальних посібників, методичних рекомендацій для студентів юридичних і економічих вузів, а також при викладанні відповідних тем з курсів "Цивільне право" та "Підприємницьке право".

Дисертант, на підставі зроблених пропозицій по удосконаленню чинного законодавства, розробив авторський проект новоï редакціï Закону України "Про аудиторську діяльність", що додається до цієї дисертації.

Апробація та впровадження результатів дослідження

Положення дисертації обговорювалися на засіданнях кафедри цивільного права і процесу Університету внутрішніх справ МВС України. Результати проведеного дослідження використовуються в навчальному процесі при читанні лекцій і проведенні практичних занять з курсів цивільного права та підприємницького права. Деякі положення данного дослідження були використані автором під час його роботи головним консультантом Комітету Верховної Ради України з питань правової політики і судово-правової реформи, а також при читанні лекцій в Національному Університеті "Києво-Могилянська академія".

Розроблений дисертантом проект новоï редакціï закону України "Про аудиторську діяльність" направлено до Верховної Ради України та Аудиторської палати України.

Публікації

Основні положення і висновки дисертації знайшли відображення у восьми наукових публікаціях.

Структура роботи

Дисертація складається з вступу, двох розділів, що включають вісім підрозділів, висновкiв, додатку, що мiстить проект новоï редакціï закону Украïни "Про аудиторську дiяльнiсть", списку використаних джерел (192 найменування). Загальний обсяг дослідження 195 стор.

Основний зміст роботи

У вступі обгрунтовується актуальність теми дослідження, ступінь наукової новизни, мета та завдання дослідження, особистий внесок автора в отримання наукових результатів, викладених в дисертації.

Розділ Перший "Загальна характеристика аудиторської діяльності" присвячений дослідженню поняття аудиторської діяльності, класифікації аудиту та визначенню юридичної природи аудиторської діяльності.

У підрозділі 1.1. "Поняття і види аудиторської діяльності" формулюється висновок про те, що аудиторська охоплює два види практичної діяльності аудиторів (аудиторських фірм), а саме: виконання аудиторських перевірок (аудиту) та надання аудиторських послуг.

Відзначається, що аудиторскька діяльність - це підприємницька діяльність, оскільки вона відповідає усім ознакам, закріпленим в статті 1 Закону України "Про підприємництво" і пропонується ïп визначення.

Підкреслюється, що організаційне та методичне забезпечення аудиту  - це практична діяльність не аудиторів, а Аудиторської палати, а тому вона не може розглядатись як вид аудиторськоï діяльності.

В цьому ж підрозділі дається аналіз обох видів аудиторської діяльності.

Аналізуючи аудиторські послуги в дисертації відзначається, що,  Закон України "Про аудиторську діяльність" закріплює такі їх види як: експертизи та консультації з питань бухгалтерського обліку, звітності, оподаткування, аналізу фінансово-господарської діяльності.

Особливу увагу в підрозділі приділено такому виду аудиторських послуг, як експертиза. Виходячи з того, що по-перше, у правовому розумінні експертиза може бути тільки судовою, а по-друге, що вона може здійснюватись лише судовими експертами, які мають ліцензію, видану Міністерством юстиції України, в дисертації підкреслюється, що аудитор (аудиторська фірма), не отримують права на здійснення експертної діяльності, у тому числі й економічної або бухгалтерської.

Встановлюються наступні суттєві ознаки аудиту, як приватно-правового виду фінансового контолю господарюючих суб'єктів. По-перше, аудит здійснюється незалежними особами - аудиторами (аудиторськими фірмами), уповноваженими на його проведення безпосередньо суб'єктом господарювання або користувачами бухгалтерської звітності. По-друге, єдиною підставою для проведення аудиту є цивільно-правовий договір, укладений між аудитором (аудиторською фірмою) та замовником, в тому числі і у тих випадках, коли йде мова про обов'язковий аудит. По-третє, замовник має право вільного вибору аудитора (аудиторської фірми). По-четверте, аудитори (аудиторські фірми), мають право самостійно визначати форми та методи аудиту.

Висловлена думка про неможливість співробітництва аудиторів (аудиторських фірм) з правоохоронними органами у випадках встановлення в процесі здійснення аудиту відомостей, які становлять професійний інтерес зазначених органів. У зв'язку з цим дисертант полімізує з М.І. Камлик, який висловив з цього питання протилежну точку зору.

Підрозділ 1.2. "Види аудиту" присвячений класифікації аудиту на певні види і підвиди. Відзначається, що при здійсненні класифікації аудиту відправними повинні бути положення, що містяться в Законі та інших нормативно-правових актах. З урахуванням цього аудит в дисертацiï поділяється на ініциативний та обов'язковий, загальний та банківський. Кожний з зазначених видів аудиту поділяється на відповідні підвиди. Так обов'язковий аудит з урахуванням вимог ст. 10 Закону України "Про аудиторську діяльність" має такі підвиди: аудит достовірності і повноти річного балансу і звітності господарюючого суб'єкту; аудит достовірності і повноти річного балансу і звітності господарюючого суб'єкта; аудит достовірності і повноти ліквідаційного балансу господарюючого суб'єкта, що припиняє свою діяльність без правонаступників; аудит доствірності і повноти передаточного балансу при оренді або приватизації державного майна у вигляді цілісного майнового комплексу; аудит достовірності, повноти баланса, фінансового і майнового положення боржника, у відношенні якого порушено справу про банкрутство; аудит фінансового стану засновників комерційних банків, відкритих акціонерних товариств, довірчих товариств та інших фінансових посередників; аудит фінансового положення емітента цінних паперів. Ініціативний аудит може бути поділений на аудит достовірності і повноти балансу і звітності та аудит фінансового положення господарюючого суб'єкта.

З урахуванням специфіки діяльності господарюючих суб'єктів загальний аудит може бути поділений на аудит підприємств, акціонерних товариств, страхових компаній, фінансових посередників.

Банківський аудит поділяється на аудит комерційних банків та аудит юридичних осіб, акціонерів (учасників) комерційних банків.

Особлива увага приділяється такому виду обов'язковго аудиту як аудит достовірності і повноти  річного балансу і звітності, передбаченого п.1 ст.10 Закону України "Про аудиторську діяльність". Пропонується нова редакція цієї статті в якій, зокрема, йдеться про звільнення державних та комунальних підприємств від обов'язкового аудиту.

Виходячи з визначення поняття аудиту, що міститься у Законі, дисертант не погоджується з пропозиціями тих дослідників (А.Кузмінський, М.І. Камлик, А.Д.Шеремет, В.П.Суйц, Р.Ю. Ханик-Посполітак), які поділяють аудит на внутрішній та зовнішній, правовий і бухгалтерський.

У підрозділі 1.3. "Юридична природа аудиторської діяльності" відзначається, що юридична природа аудиторської діяльності не є однорідною, оскільки вона охоплює як здійснення аудиторської перевірки (аудит), так і надання аудиторських послуг.

В роботі на підставі аналізу суттєвих ознак договору підряду (індивідуалізованість предмету договору, збереження підрядником самостійності при виконанні роботи, наявність ризику підрядника, обов'язок виконання робот у певний строк у відповідності з умовами договору) робиться висновок, що ці ознаки властиві і договору на проведення аудиту і тому він є різновидом договору підряда. При цьому аналізуються особливості предмету договору на проведення аудиту, оскільки предметом цього договору є нематеріальний об'єкт, відображений (закріплений) в матеріальному носієві. Відзначається, що договір про надання аудиторських послуг є різновидом іншого типу договору - договору про надання послуг, що вперше передбачається в проекті нового Цивільного кодексу Украïни, оскільки послугам, що надаються аудиторами (аудиторськими фірмами), властиві загальні ознаки послуг, а саме невіддільність послуги від діяльності особи, яка надає послугу; корисний ефект від діяльності по наданню послуги не виступає у вигляді певного матеріалізованного результату і споживається замовником в процесі надання послуги.

У розділі Другому "Договори на здійснення аудиторської діяльності" розглядаються питання про поняття, предмет та сторони договорів, порядок їх укладення, зміни та розірвання, права, обов'язки сторін в договорах, їх здійснення та виконання, відповідальність за порушення договорів.

У підрозділі 2.1. "Поняття та правова характеристика договорів на здійснення аудиторської діяльності" на підставі визначених ознак, що притаманні договорам на проведення аудиту та надання аудиторських послуг, в дисертаціï сформульовано визначення цих договорів та пропонується ïх закріплення в Законі "Про аудиторську діяльність".

"За договором на проведення аудиту одна сторона виконавець зобов'язується за замовленням другої сторони (замовника) здійснити у встановлений строк за свій ризик перевірку публічної бухгалтерської звітності, обліку первинних документів та іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання в певному обсязі та передати йому аудиторський висновок, складений у встановленому порядку, а замовник зобов'язується забезпечити надання виконавцю усієї необхідної документації та іншої інформації про стан бухгалтерського обліку і звітності і сплатити певну суму за виконану роботу".

"За договором про надання аудиторських послуг одна сторона аудитор (виконавець) зобов'язується за замовленням другоï сторони (замовника) здійснити консультування її з питань бухгалтерського обліку, звітності, оподаткування, фінансової діяльності та правового забезпечення підприємницької діяльності, а замовник зобов'язується сплатити певну суму за надану послугу".

Стверджується, що при здійсненні аудиторської діяльності можуть укладатися як самостійні договори на проведення аудиту та надання аудиторських послуг, так і єдиний договір на здійснення аудиторської діяльності. Відзначається, що ці договори є двосторонніми консенсуальними, оплатними, підприємницькими, укладеними на користь контрагентів. У випадках укладення єдиного договору на здійснення аудиторської діяльності, його слід кваліфікувати як змішаний договір.

У підрозділі 2.2. "Сторони договорів" відзначається, що сторонами в договорах на проведення аудиту та надання аудиторських послуг є замовник та виконавець. Відзначається, що у відповідності з чинним законом "Про аудиторську діяльність" замовником у договорах можуть бути самі господарюючі суб'єкти і користувачі бухгалтерськоï звітності, при чому останні можуть поділені на дві групи: уповноважені на підставі законів Украïни представники органів державноï влади, юридичні та фізичні особи, зацікавлені в результатах господарськоï діяльності; інші особи, які відповідно до чинного законодавства мають право на отримання інформаціï, що міститься в бухгалтерській звітності.

Формула, використана законодавцем, на думку дисертанта не виправдано розширює коло осіб, що можуть бути замовниками в зазначених договорах. Висловлена пропозиція Р.Ю. Ханик-Посполітак про необхідність на законодавчому рівні обмежити проведення преревірок (не більше однієï у квартал), відзначає дисертант, не вирішує проблему, а породжує нову проблему конкуренціï між потенційними замовниками. Рішення цієï проблеми, що пропонує дисертант, полягяє у необхідності розмежування питань про користувачів бухгалтерськоï звітності і замовників в зазначених договорах. Оскільки суб'єктний склад користувачів бухгалтерськоï звітності визначено у Законі Украïни "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Украïні" від 16 липня 1999р., пропонується у Законі "Про аудиторську діяльність"  визначити коло осіб, які можуть бути замовниками в зазначених договорах. На думку дисертанта до таких осіб крім господарюючих суб'єктів слід віднести осіб, що зацікавлені у отриманні вірогідноï інформаціï про результати діяльності господарюючих суб'єктів, подактові органи та органи державноï статистики.

Виконавцями в зазначених договорах можуть бути виключно аудитори (аудиторські фірми). Саме тому, у цьому підрозділі розглянуті питання про сертифікацію та державну реєстрацію аудиторів (аудиторських фірм) як суб'єктів підприємницької діяльності та ліцензування аудиторської діяльності.

Дисертант пропонує внести певні зміни до Закону "Про аудиторську діяльність". Зокрема, пропонується закріпити норму про те, що право на отримання сертифікату можуть мати також наукові та науково-педагогічні робітники відповідних наукових установ та вищих учбових закладів. Дисертант висловив думку, що аудиторські фірми не можуть бути заснованими на базі державної або комунальної власності, оскільки це протирічить принципам незалежності та позавідомчого характеру аудиту.

У підрозділі 2.3. "Порядок укладення, зміни, та розірвання договорів" відзначається, що договори на проведення аудиту та надання аудиторських послуг укладаються у відповідності з загальними вимогами про укладання цивільно правових договорів, що містяться у статтях 153-159 Цивільного кодексу Украïни.

Підкреслюється, що при укладанні договорів на проведення аудиту та надання аудиторських послуг слід використовувати рекомендаціï, передбачені у Нормативі 4 "Договори на проведення аудиту", затвердженному Аудиторською палатою 18 грудня 1998 року.

Звертається увага на те, що укладання договорів на проведення обов'язкового аудиту повинно відбуватися з урахуванням вимоги, закріпленноï у статті 28 Закону Украïни "Про аудиторську діяльність".

У зв'язку з цим у дисертації аналізуються відповідні норми, що регулюють порядок укладення, зміни і розірвання цивільно-правових договорів, а також норми, розміщені в статтях 10 та 11 Арбітражно-процесуального кодексу України щодо порядку врегулювання розбіжностей, які виникають при укладанні, зміні та розірванні господарських договорів.

Враховуючи, що зазначені договори мають певні відмінності, в дисертації також аналізується зміст та значення листів-зобов'язань, що надсилаються аудиторами (аудиторськими фірмами) потенційним замовникам до укладення договору у відповідності з Міжнародними нормативами аудиту.

У підрозділі 2.4. "Права та обов'язки сторін, їх здійснення і виконання" розглянуто взаємні права і обов'язки сторін за договором. Серед обов'язків аудиторів (аудиторських фірм) аналізуються, зокрема, такі з них, як: належне здійснення за свій ризик аудиторської первірки  та належне надання аудиторських послуг; складання за результатами аудиту у відповідності до вимог чинного законодавства та нормативів про аудит і передача замовнику аудиторського висновку; інформування замовника про виявлені недоліки у здiйсненнi бухгалтерського обліку та звітності; дотримання таємниці, яка стала відома виконавцеві при проведенні аудиту (наданні аудиторських послуг). Аналізуються також й права аудиторів (аудиторських фірм). Мова йде, зокрема, про права, що забезпечують його інформованість в обсязі, необхідному для виконання договору, право на самостійне визначення відповідних форм і методів, що складають технологію здійснення аудиторської перевірки, право на залучення аудитором на договірних засадах відповідних спеціалістів.

Дисертант критично ставиться до того, що зазначений Закон взагалі не закріплює прав і обов'язків замовника. З урахуванням цього він визначає ïх і пропонує закріпити у Законі. Підкреслюється, що перелік прав і обов'язків сторін, що закріплюються у Законі, не може носити вичерпного характеру.

Підрозділ 2.5. "Відповідальність сторін за порушення договорів" присвячується питанням цивільно-правової відповідальності сторін за договором у разі порушення його умов. Дисертант розглядає відповідальність як санкцію за правопорушення, яка викликає для правопорушника певні наслідки у вигляді позбавлення суб'єктивнх цивільних прав або покладення нових чи додаткових цивільно правових обов'язків.

Аналізуючи норми про цивільно-правову відповідальність, що містяться у Законі України "Про аудиторську діяльність" дисертант звертає увагу на три принципових положення. По-перше, оскільки Закон не містить спеціальних норм про підстави і умови цивільно-правової відповідальності аудиторів і замовників, їх взаємна віповідальність грунтується на відповідних загальних нормах, що містяться в ЦК України. По-друге, у віповідності з ч.2 ст. 25 Закону, аудитори несуть перед замовником обмежену відповідальність. По-третє, замовники несуть, у відповідності з загальним правилом, цивільно-правову відповідальність перед аудитором у повному обсязі. Остання обставина порушує принципи рівності сторін і дає підстави дисертанту не погодитися з думкою Р.Ю. Ханик-Посполітак про те, що положення Закону "Про аудиторську діяльність" стосовно обмеженої матеріальної відповідальності аудитора (аудиторської фірми) перед замовником є вірним. З метою усунення деформації принципу повного відшкодування заподіяних збитків пропонується частину 2 ст. 25 Закону "Про аудиторську діяльність" виключити.

Висловлена думка, про доцільність обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності аудиторів (аудиторських фірм).

Висновки завершують роботу. Вони містять найбільш важливі та принципові положення, які випливають з даної роботи.

Основні положення дисертації викладені в таких наукових публікаціях:

Бурлаков Р.М. Аудит и аудиторські послуги. // Фінансово-промислова газета "Посередник", Київ, 22 жовтня, 1995 р.

Бурлаков Р.М. Поняття та істотні умови договору на проведення аудиту. // Вісник академії правових наук України. 1996 р., № 6.

Бурлаков Р.М. Відповідальність за порушення договору на проведення аудиту. // Підприємництво, господарство і право. 1996, № 8.

Бурлаков Р.М. Система державного фінансового контролю // Право України, 1998, №3.

Бурлаков Р.М. Деякі питання вдосконалення сертифікації аудиторів. // Вчені записки Українського Інституту Держави і Права. 1998 р., березень.

Бурлаков Р.М. Аудит - робота чи послуга? // Підприємництво, господарство і право. 1998, № 3.

Бурлаков Р. М. Права и обязанности субъектов аудиторской деятельности в договоре на проведение аудита // Вісник Університету внутрішніх справ. Випуск 6. Харків, 1999, с. 319-324

Бурлаков Р.М. Цивільно-правові питання здійснення аудиторської діяльності. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеню кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.03 - цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право. - Університет внутрішніх справ. - Харків, 2000.

Дисертація присвячена комплексному дослідженню цивільно-правових питань аудиторської діяльності. Аудит розглядається в дослідженні як приватно-правовий вид фінансового контролю господарюючих суб'єктів та формулюються його ознаки. Значна увага приділяється цивільно-правовим договорам на проведення аудиту та надання аудиторських послуг. Визначається їх місце в системі договорів, розглянуто порядок їх укладення, зміни та розірвання, аналізуються взаємні права і обов'язки сторін, їх здійснення і виконання, розглянуто питання про цивільно-правову відповідальність сторін.

Ключові слова: аудиторська діяльність; аудит; аудиторські послуги; цивільно-правовий договiр на проведення аудиту та надання аудиторських послуг; замовник; виконавець.

Бурлаков Р.М. Гражданско-правовые вопросы осуществления аудиторской деятельности. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.03 - гражданское право и гражданский процесс, семейное право; международное частное право - Университет внутренних дел, Харьков, 2000.

Диссертация посвящена комплексному исследованию гражданско-правовых вопросов аудиторской деятельности. Определяется понятие аудиторской деятельности, которое как родовое понятие охватывает два вида практической деятельности аудиторов, а именно: выполнение аудиторских проверок (аудита) и оказание аудиторских услуг.

Аудит рассматривается в диссертации как частно-правовой вид финансового контроля хозяйствующих субъектов и формулируются его признаки. Предлагается новая классификация аудита, предусматривающая деление его на два вида: инициативный и обязательный, общий и банковский, которые, в свою очередь, имеют соответствующие подвиды.  Значительное внимание уделено гражданско-правовым договорам на проведение аудита и оказание аудиторских услуг. Формулируется определение договоров, определяется их место в системе гражданско-правовых договоров, рассмотрен порядок их заключения, изменения и расторжения указанных договоров, анализируются взаимные права и обязанности сторон, их осуществление и исполнение, рассмотрены вопросы гражданско-правовой ответственности сторон. Диссертант предлагает введение страхования ответственности аудиторов. Предложения по совершенствованию действующего законодательства сформулированы в проекте новой редакции Закона Украины "Об аудиторской" деятельности.

Ключевые слова: аудиторская деятельность; аудит; аудиторские услуги; гражданско-правовой договор на проведение аудита и предоставление аудиторских услуг; заказчик; исполнитель.

Puslan M. Burlakov The problems of Civil Law when providing the audit activities.

Ph.D. thesis for the academic degree of the candidate of juridical science on specialty 12.00.03 - Civil Law and Civil Process, Family Law, International Law - the University of Domestic Affairs, Kharkiv, 2000 AD.

This Ph.D. thesis is dedicated to a combined research of the problems of Civil Law taking place, when providing audit activities.

This Ph.D. thesis is regards the Audit as the privately-legal aspect of the financial control of subjects of business, and its features are also the subjects of determination and classification. The substantial part of it is dedicated to the civil agreements whose subject is providing audit and audit services. Here also their part in the system of the agreements is determined; and the order of conclusion, inserting changes, and cancellation of above mentioned agreements is considered. The execution of mutual rights and obligations of the parties is analyzed herein, as well as the problems of mutual civil responsibility of the parties.

The key words are: audit activities, audit, audit services, civil agreement of audit, providing the audit services, customer, executor.